-
1 не велика птица
прост., пренебр.not such a great lord (or lady); not such a big bug (dog, wig, number, noise, shot)Русско-английский фразеологический словарь > не велика птица
-
2 птица
-
3 птица
ж1. парранда, мурғ; хищные птицы паррандаҳои ваҳшӣ; певчие птицы мурғи хушхон (хушилқон) // собир. паррандаҳо, мурғон; битая птица мурғони кушта, гӯшти мурғ2. перен. разг. ирон. одам, кас; что он за птица? вай чӣ хел одам аст?, вай аз кадом зот?; не велика птица каси калон не вольная птица марди озод, шахси соҳибихтиёр; обстрелянная (стреляная) птица мурғи домдида, гурги борондида (полондида); птица высокого полёта шахси баландмақом, одами калон; жить как птица небесная беғам зиндагонӣ кардан, лоуболона зистан, бепарво будан -
4 птица
1. жҡош2. ж собир.ҡош-ҡорт, ҡоштар3. ж разг., ирон.кеше, әллә кем -
5 птица
ж1) кош2) в знач. собир. кош, кошлар3) ирон. кеше, кемне велика птица — әллә кем түгел [әле]
важная птица — әллә кем, әһәмиятле кеше, зур кеше
-
6 птица
1) ( животное) uccello м., volatile м.2) (как предмет разведения, пищи) pollame м., polli м. мн.3) ( о человеке) tipo м., individuo м.птица высокого полёта — pezzo grosso, alto papavero
* * *ж.1) uccello m; volatile mдомашняя пти́ца — animali <da cortile / di bassa corte>; pollame m
певчая пти́ца — uccello canoro
перелётная пти́ца — uccellò migrante / migratore
хищная пти́ца — uccello rapace
болотные пти́цы — uccelli palustri
2) ирон. ( о человеке) tipo mчто он за пти́ца? — che tipo e?
он - известная пти́ца — è conosciuto come la malerba
не велика пти́ца — non è un gran che
•••стреляная пти́ца — uomo navigato; volpone m
пти́ца высокого полёта — uccello di gran volo; pezzo grosso; alto papavero
жить как пти́ца небесная — vivere spensieratamente
видна пти́ца по полёту — dal canto si conosce l'uccello
пти́ца Феникс — araba fenice f
* * *n1) gener. uccello2) poet. augello3) jocul. carne col becco4) gastron. volatile -
7 птица
жVógel m (умл.)дома́шняя пти́ца собир. — Geflügel n
перелётная пти́ца — Zúgvogel m
••что э́то за пти́ца? — was ist das für ein Vógel [für éine Persón]?
не велика́ пти́ца — ein únbedeutender Mensch
ва́жная пти́ца — ein gróßes Tier, éine wíchtige Persón
-
8 лунь
птица) лунь (-ня и -ні), лун (-на), сироватень (-тня). Сед, как лунь - сивий, як голуб (реже: як лунь), (сильнее) білий, як молоко. Лунь степной, зоол. Circus macrurus L. - лунь степовий. Лунь луговой, зоол. Circus pygargus L. - лунь лучний. Лунь мышатник (сарыч), зоол. Butco vulgaris L. - мишоїд великий, каня велика.* * *орн.лунь, -няседо́й как \лунь — си́вий як го́луб (як лунь), бі́лий як молоко́
-
9 нужда
и Нужда1) потреба, (изредка, ц.-слав.) нужда, (потребность) потребина, (редко) потріб (-си), треба; срв. Надобность. [Вже яка потреба, - ні до кого не йду, - вона зарятує (Г. Барв.). Надумались збирати гроші про таку народню нужду (Куліш)]. -да в чём - потреба чого или в чому, на що, нужда в чому; срв. Потребность. Иметь -ду в чём - мати потребу (нужду) в чому, потребувати чого; срв. Нуждаться 1. А тебе какая -да до этого дела? - а тобі яке діло до цієї справи? а тобі що до цього (до того)?, (фам.) а тобі до цього якого батька горе? -да в ком - потреба в кому, на кого. Ему -да в нём - йому він потрібний (потрібен), він має діло (справу, зап. інтерес) до його. -да к кому, до кого - діло (справа, зап. інтерес) до кого. [Є в мене діло до вас (Київ)] Какая мне -да до тебя? - яке мені діло (яка мені нужда) до тебе? [Яка мені нужда до тебе? (Квітка)]. Мне до них -ды мало - мені про них (їх) малий клопіт (байдуже). Не твоя -да, не заботься - не твій клопіт, не турбуйся. Что нужды? - яка потреба?, (какой смысл?) яка рація?, (зачем?), нащо? навіщо?, (пустое!) дарма! Велика -да! - велика вага! овва! велике діло опеньки!, (пустое!) дарма. Что за -да (Какая -да) знать это? - яка потреба (нащо треба) знати це? Нет нужды говорить об этом - нема потреби говорити про це. Нет нужды (кому до чего) - байдуже (байдужки, байдужечки) (кому про (за) що), дарма (кому), (и горя жало) мале горе (кому), ні гадки (гадки мало) кому про (за) що, і гадки не має хто про (за) що, (шутл.) і за вухом не свербить кому. [Недоля жартує над старою головою, а йому байдуже (Шевч.) Дитина кричить, як не розірветься, а їй і байдуже (Сл. Ум.). «Байдуже!» - сказала: «не журись, коханий!» (Дніпр. Ч.). А мені про те й байдужечки (Кролевеч.). Хай світ завалиться, - дарма мені! (Грінч.). «Піду, тільки нехай об осени!» - «Дарма, й підождемо» (Квітка)]. Тебе, небось, и нужды нет (Гоголь) - тобі, бачиться, й за вухом не свербить (перекл. М. Рильськ.). Нужды нет, что - дарма що. [Дарма що старий, аби багатий Приказка)]. Без видимой -ды - без видимої (явної, очевидної) потреби. В случае -ды, при -де - в потребі, під нужду; см. ещё Надобность (В случае -сти). [Що-ж, і горщик річ непогана в потребі (Рада). Ви постерегли що і під нужду, як вашої запобігав він ласки (Куліш)]. Крайняя (неотложная) -да в чём - велика (конечна, пильна) потреба в чому й чого; скрута на що. Я имею крайнюю -ду в деньгах - мені аж надто (конче, до скруту) треба грошей, мені аж надто (конче, до скруту) треба (потрібно) мати гроші. Я имею крайнюю -ду видеть его - см. Крайний 3. По -де от -ды - з потреби, через потребу. По крайней (неотложной) -де - з великої (конечної) потреби, через велику (конечну, пильну) потребу. Испытывать -ду в чём - зазнавати не достачі, (нужди) в чому, (нуждаться) потребувати чого, нуждатися чим. [Роздавати хліб не тільки своїм підданцям, а й иншим, хто його потребував (Ор. Левиц.). Злидар Максим поліном дров нуждавсь (Боров.)]. Он не испытывает -ды ни в чём - він не знає нужди ні в чому, він нічим не нуждається, йому нічого не бракує. -ды - потреби (-треб), нужди (р. нужд), (редко) потребини (-бин). [Устами письменників народ говорить про своє життя і потреби (Н. Громада). Се не може перешкодити нам писати про свої потреби (Грінч.). Нужди у всякого є: кому хліба, кому до хліба (Кониськ.). Оплачували податки, мита і инші рядові потребини (Куліш)]. Повседневные, текущие -ды - повсякденні (щоденні), поточні потреби, (фам.) потрібка. На все -ды не запасёшься - на всі потрібки не наста(р)чишся; і не треба, і те треба, і тому требові кінця немає (Приказка). Отправлять свои -ды - відбувати свої (природні) потреби. Удовлетворение нужд - задовол(ьн)ювання (заспокоювання), оконч. задовол(ьн)ення (заспокоєння) потреб. Большая, малая -да (естественная надобность) - велика, мала потреба, велике, мале діло. [Треба на часиночку спинитися, за малим ділом (Звин.)];2) (недостаток) нужда, нестаток (-тку) и (чаще мн.) нестатки (-ків), (реже) недостаток и (чаще мн.) недостатки, недостача и недостачі (-тач), (нищета) злидні (-нів), убозтво, (реже) убожество, (стеснённое матер. положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.). [Нужда закон зміняє (Приказка). Гнала козаків нужда і жадоба волі на Низ (земли войска запорожского) (Куліш). Поки був живий батько, ми нужди й не знали (Мирний). Він, як і всі, з хатин убогих, повитих мороком нужди (Сосюра). І голодом не раз намлівся і всякої нужди натерпівся (Свидн.). Прийшов нестаток, забрав і остаток (Приказка). Нестатки ймуть (-да одолевает) (М. Вовч.). А чи відаєш ти, що то недостатки, ти, що зросла в розкошах? (Коцюб.). Зістарена тяжкою працею та недостатками жінка (Грінч.). Її врода красна, змарніє у злиднях та недостачах (Мирний). Я побоялася злиднів, звичайного матеріяльного вбожества (Л. Укр.)]. -да всему научит - нужда (біда) всього навчить, нестатки (злидні) всього навчать, нужда-мука - добра наука (Приказка). По -де - через нужду (нестатки, злидні, убозство). Жить в -де, терпеть -ду - жити в нужді (в не(до)статках, в злиднях, в убозтві, при злиднях, при вбозтві, серед злиднів, серед нужди), жити вбого (нужденно, злиденно, скрутно), терпіти нужду (злидні), (бедствовать) (дуже) бідувати, злиднювати. [Вони живуть скрутно (Звин.)]. Жить без -ды - жити без нужди (без недостатків, несутужно, безнуждно, невбого). Денег наживёшь, без -ды проживёшь - грошей здобудеш, життя-вік перебудеш (или біду перебудеш). Крайняя -да - як-найбільша (крайня, остання) нужда, злидні злиденн, останні (великі) злидні, велике вбозтво. Быть, нах(о)диться в крайней -де - бути в як-найбільшій (крайній) нужді, терпіти як-найбільшу (крайню) нужду, жити у великих злиднях (недостатках, у великому вбозтві), сильно бідувати. Испытывать, испытать -ду - зазнавати, зазнати нужди (недостатків, злиднів, убозтва), (бедствовать) бідувати. [Змалечку зазнав нужди та бідування (Васильч.)]. Про -ду закон не писан - як нема нічого, то й закон ні до чого; на порожню кешеню й закон не важить. Он близок к -де - йому недалеко до злиднів. -да скачет, -да плачет, -да песенки поёт - злидні навчать співати й скакати. -да горемычная - злидні злиденні, (голь перекатная) голота нещадима. -да -птица - пугач (-ча). -да-хлеб - голодний хліб;3) нужда, (затруднительное положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.), скрутне становище, (стеснённое положение) сутуга, (реже притуга), сутужне становище, тіснота, (бедствие) біда, лихо, халепа, (горе) горе. Быть, находиться в -де - бути в нужді, бути в скрутному становищі, бути в скруті (в тісноті, в біді, в притузі), зазнавати (сов. зазнати) халепи. [Хіба ви ніколи не читали, що вчинив Давид, коли був у нужді і зголоднів? (Морач.)]. Кто в море не бывал, тот -ды не знал - хто на морі не і бував, той лиха не зазнав;4) (неволя) неволя, (принуждение) сила, примус, мус (-су), принука. -дою - а) (поневоле) зневолі, мимоволі, несамохіть; б) (принудительно) силою, примусово, примусом; в) (по принуждению) з примусу, з мусу, з принуки, неволею.* * *диал. н`ужа1) ( бедность) нужда́; ( недостаток) неста́ток, -тку, неста́тки, -ків; ( нищета) зли́дні, -нів2) ( потребность) потре́ба, нужда́из \нужда ды, по \нужда де — з нужди́
не испы́тывать \нужда ды ни в чём — не потребува́ти нічого, не ма́ти потре́би (не зна́ти нужди́) ні в чо́му
\нужда ды ма́ло кому́ — го́ря (нужди́) мало кому́
\нужда ды нет — ( неважно) дарма́ [що], го́ря (нужди́) ма́ло, ба́йду́же
нет \нужда ды говори́ть об э́том — нема́є (нема́) потреби говори́ти про це
См. также в других словарях:
Велика птица журавица, да мала птичка перепеличка. — Велика птица журавица, да мала птичка перепеличка. См. МНОГО МАЛО … В.И. Даль. Пословицы русского народа
не велика птица — десятая спица, ноль без палочки, пешка, мелочь, ничтожество, ничтожность, последняя спица в колеснице, нуль, пятая спица в колеснице, никто, ноль, ничто, маленький человек, мелкая сошка, пустое место Словарь русских синонимов. не велика птица сущ … Словарь синонимов
Не велика птица. — Не велика птица. См. ГРОЗА КАРА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Не велика птица колпица. — Не велика птица колпица. См. ГРОЗА КАРА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
ПТИЦА — ПТИЦА, птицы, жен. 1. Животное из класса позвоночных, с телом, покрытым пухом и перьями, обладающее клювом, двумя конечностями и крыльями. Хищные птицы. Домашние птицы. Певчие птицы. Перелетные птицы. Птица махнула крылом. 2. перен. употр.… … Толковый словарь Ушакова
птица — сущ., ж., употр. очень часто Морфология: (нет) кого? птицы, кому? птице, (вижу) кого? птицу, кем? птицей, о ком? о птице; мн. кто? птицы, (нет) кого? птиц, кому? птицам, (вижу) кого? птиц, кем? птицами, о ком? о птицах 1. Птицей называют… … Толковый словарь Дмитриева
важная птица — редкая (важная) птица Ср. Вы подцепили этого князишку... заставили сделать предложение вашей дочери, да и думаете, что и сами теперь сделались важной птицей... Достоевский. Дядюшкин сон. 12. Ср. Из купеческих ну так не велика птица. Островский.… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
Редкая птица — Рѣдкая (важная) птица. Ср. Вы подцѣпили этого князишку... заставили сдѣлать предложеніе вашей дочери, да и думаете, что и сами теперь сдѣлались важной птицей.... Достоевскій. Дядюшкинъ сонъ. 12. Ср. Изъ купеческихъ ну такъ не велика птица.… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
редкая(важная) птица — Ср. Вы подцепили этого князишку... заставили сделать предложение вашей дочери, да и думаете, что и сами теперь сделались важной птицей... Достоевский. Дядюшкин сон. 12. Ср. Из купеческих ну так не велика птица. Островский. Праздничный сон до… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
Киви (птица) — У этого термина существуют и другие значения, см. Киви. Кивиобразные Обыкновенный киви (Apteryx australis) … Википедия
не велика спица в колеснице — последняя (не велика) спица в колеснице (иноск.) ничтожный в деле человек, самый незначительный Ср. Мои обязанности все таки всех легче: Я машина, да с, я не что другое, как последняя спица в колеснице. Лесков. Смех и горе. 57. Ср. Кажется, пан… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона